Бути напівголою

28.03.
Наснилось ніби ми з донькою гуляли. Спочатку підійшли до якогось погреба (знала, що це погріб покійних хазяйки і її зятя, колись в неї жила, знала що вони вже покійні), він відкритий, я заглядаю в нього, думаю чи залізти, драбина була, але якась крива, слабенька, вирішила не лізти (нащо мені туди треба було-не знаю). Йдемо далі, донька десь взяла зонт і відкрила його-однотонний, бордовий, на краях, де спиці чомусь були молнії і начебто донька їх порозстібала, вийшов трохи дивний зонт як квітка. Потім ми на своїй вулиці, йдемо на луг, подивитися чи вода прибуває (останнім часом всі водойми попересихали, води не було, а в цьому році говорять є). Виходимо на луг, канал, що біля нас повний води чистої, на берегах зелена травичка, гарно, заростей немає тих, що зараз в реальності, думаю, де ж поділася лоза, якою канал позаростав, дивлюсь, а влна виглядає де-не-де з-під води, тобто вода похилила і покрила. Відчуття від побаченого були дуже приємні. Але була одна неприємність-я була напівгола. Зверху коротка до пояса футболка сіра з чорним написом (є така в реальності), а знизу повністю гола, на лобку було густе чорне волосся. Потім ми вертаємося додому, йдемо по вулиці, а там є якісь люди (не ті, що живуть біля нас), і мені якось ніяково, навіть соромно, що я гола. Намагаюся обтянути хоч трохи футболку, прикритися, але не дуже виходить-коротка. Донька була чомусь у хустці-знизу була біла, а по верху зав’язана зелена хустка. Мені це здалось дивним, бо ми у хустках не ходимо.По дорозі ще зустрічаємо чоловіка (мати його живе недалеко від нас, в дитинстві ми гралися разом, подорослішали-шляхи розійшлися), він несе на руках хлопчика (ще меншого ніж моя донька). Питаю, де він його взяв, адже в нього діти старші набагато. А він каже, що це чийсь з іншого села. Доходимо до мого двору, він заносить дитину в двір і пускає повзати по землі. Мені було і перед ним ніяково за свій вигляд.