Літак розбився поруч, їхати за кермом маршрутки, дитина в садочку

Наснилось щось дуже дивне.
Наче ми з батьком дитини йдемо містом, а саме центральною площею міста і тут повз нас проїзджає літак, військовий, мабуть винищувач, переїзджає через площу, завертає на якусь вулицю перпендикулярну і зразу починає зліт, але піднявшись метрів на 10 падає тут же, відбувається величезний вибух, багато чорного диму, в повітря злітає цегляний двоповерховий будинок (целіком), падає вниз. У мене страх, що все це впаде на нас, але все відбувається за рядом будинків, хоч і зовсім близько, але до нас не дістає, тільки відлітає колесо від літака, літає надімною, продовжує швидко крутитися і летить на мене, я боюся, що впаде мені на голову, пробую захищатися, то руку виставлю, то ногу, щоб його від себе відштовхнути, в результаті те колесо політало надімною і кудись відлетіло, мене практично не зачепило. Батько дити був десь поруч, але якось не реагував на те, що відбувалося.
2 епізод, я в маршрутці порожній, маю нею кудись їхати, але в ролі водія, в мене є ключ, але я ніби забула як взагалі їздити (заводити, рушати, гальмувати тощо). Але їхати треба. І ще газель знаходиться в якомусь дуже тісному приміщенні, боком до дверей, що і розвернутись немає де. Були якісь люди, чоловіки. Я все ж завожу газель, за кілька разів проїздів туди-сюди розвертаюсь і вирулюю прямо в двері і їду далі, там високі східці, з’їзджаю по них на якусь дорогу, виходить все дуже легко, чую захоплені вигуки присутніх, а сама думаю і що тут складного, я ж в дитинстві на велосипеді і з гори і з трампліну з’їзджала.
3 епізод. Наче діти в садочку, моя донька також, там вихователь, не було акценту, що точно наш реальний, За дверима батьки підглядають за своїми дітьми. Тут же і я, і моя покійна мама. Діти сидять за великим столом во главі якого вихователь, я шукаю, де ж донька, спочатку не бачу, а тоді бачу, що вона сидить попереду, біля самого вихователя, повернута до неї, поряд ще одна дівчинка, обоє уважно слухають вихователя, радісно посміхаються. Потім виходять з-за столу, йдуть гратися. Вихователь щось замішує в великому тазу (якусь їжу типу торт нарізаний), у доньки інший таз в ньому якесь жовто-зелене желе, вона його вивертає в той торт, але вихователь починає вибирати руками його, типу так робити не потрібно було, наче донька зробила типу шкоду. Ще донька їла цілий гранат, сік тік по одягу, думаю чи відпереться він? В загальному обстановка була наче добра там. Ще я звернула увагу, що у доньки наче не було нежитю (з вчорашнього дня щось трохи з’явився, тепер переживаю чи підемо в понеділок в садок, адже не хотілось би поки пропускати, адже проходили ще тільки 2 тижні). Донька була в гарному платті бузкового кольору, в нас таке є, вдягали минулого ррку на її день народження.