Мостик

Вітаю, Сола.
Наснився сумбурний сон, з якого пам’ятаю уривки.

Мостик через річку, де народилася. Уві сні він був нестійкий, поручні перекручені ще й повінь. Я йшла по ньому в напрямку до рідного будинку.

На мені були добротні джинси. Насправді така модель є в мене в реалі, але іншого кольору. В реалі я вибрала темніший колір, уві сні був світліший.

Через повінь я намочила штанини нижче колін.

Також я з братом в кімнаті наче в рідному будинку. Він сидить.

Тут заходить моя подруга дитинтва в червоному одязі, наче жакет і спідниця, не пам’ятаю. Ми з братом невдоволені, бо вона порушила наш спокій, ми їй не раді.