В готелі. Пиріг. Штани

Доброго дня. Наснилось ніби я знаходжусь в готелі, де господарка хотіла нагодувати мене і ще 2 дівчат спагеті карбонара. Одна дівчина була згодна, я теж, бо була голодна, хоч пасту не люблю, а третя дівчина почала вередувати і казати, що буде їсти спагеті без соусу. Господарка відповіла, що це неможливо. Вона може нам подати тільки так, як як є, тобто з соусом, або ніяк. Тут вона приходить і каже, що знайшла вихід із ситуації і приносить разом зі своїм чоловіком нам великі тарілки зі смаколиками. В цьому чоловікові я впізнаю одного мого знайомого, з яким годуємо одну колонію котиків, і це була його дружина, яку я спочатку не впізнала. Мені вони принесли печиво і заморожену малину, а я думаю, як же я їстиму її? Одну взяла скуштувати, і виявилось, що вона трошки розморозилась. Тут сон уривається і я вже з цими дівчатами на ринку, де виставлено багато різноманітних овочів та фруктів, але я розумію, що забула взяти гроші. Я починаю думати, як же мені бути чи може повернутись в готель. Сон уривається, і я вже наче щось змогла купити і готую пиріг з червоних ягід і кисломолочного сиру. Якось не дуже у мене виходило, доводилось переробляти. Потім дивлюсь, що під низом ще один шар пирога, але вже з тіста бісквіт. Я зраділа, що пиріг має також бісквітну базу, так буде краще. Потім бачу, що моя мама шиє мені штани. Каже мовляв ти скаржилась, що в тебе мерзнуть ноги, от вирішила пошити тобі штани. Я дивуюсь, як це мама вирішила таке зробити, адже вона давно вже нічого не шиє, хоч робила це досить добре. Штани були теплі, точнісінько такі, як колись були у мене були ще 20 років тому. Зовні наче і непогано вийшло у мами, але всередині наплутала, і щось пішло не так. Але вона раптом покидає ті штани і кудись йде, а я розумію, що їй вже важко це робити, так і я не хочу цих штанів. Адже вони вже застарілі, фасон не модний, ще й спогади з ними повʼязані дуже неприємні. Тоді у мене був чоловік, в стосунках з яким, я весь час хворіла. Він наче і непоганий був, добрий до мене, але хвороби у мене не припинялись. А на останок він ще й забрав все наші заощадження собі.. тому, дивлячись на ці штани, я розуміла, що я їх не хочу, це минуле, не моє.