Злість на пркійних батьків

Сьогодні наснились обоє покійних батьків. Наче я вдома в селі збираюся спекти якийсь торт. Розбила в посудину мабуть 5 яєць, налила молока, але розумію, що цього замало і треба мабуть ще сметани. В холодильнику знаходжу пару стаканчиків із залишками сметани в них. Думаю, ну хоч щось. Поки десь відволіклась, дивлюсь, а батько вже сидить за столом і ту сметану з’їв.Я була дуже засмучена і зла на батьків у сні за це, бо тепер торт у мене не вийде.
Ще був фрагмент, ми здонькою за будинком нашим в селі (типу садку), бачу кілька посаджених саджанців (є і в реальності, у сні був ще один додатково саджанець яблуні з листочками), думала чи не загусто я їх посадила, що можливо щось треба пересадити. Були сутінки, мабуть пізній вечір. Небо було дуже яскраве, зоряне, видно було навіть сузір’я. Я доні показую зірки. Також було видно місяць, але їх чомусь було два. Один просто круг, зо світиться невеликий, а поряд з ним великий, виглядає чк планета, сонячне світло ня нього світить збоку і видно весь рельєф на ньому. Місяці то з’являлись, то зникали, мабуть заходили за хмару. Було дуже гарно, я все це показувала доньці. Потім я сиджу тут же поряд з якимось чоловіком гарним, але в бордовому светрі, з бородою чорною. І мені дуже захотілось взяти його під руку. Я беру його під руку і щокою притуляюся до плеча. і так сидимо, мені було дуже спокійно і приємно, дивлюсь на нього і говорю про свої почуття (що мені добре з ним). Але в цей час якось бачу біля його обличчя обличчя якоїсь дівчини молодої, яскраво нафорбованої і він ій посміхається. Я розумію, що я програю у зовнішності. Але так і сиділа тримаючи його за руку (чоловік не знайомий).