вочевидь, не цього разу

Не знаю, что за свист, тем более не знаю, в какой ситуации он возник. Но похоже, вам с ним пока никто помочь не может

Така хвороба може бути хронічною, але це теж можна вирішити

У вас есть возможности успешно решать задачи. Не слушайте никого, а помогать — решайте сами. Да и с «новым мировоззрением» можно не спешить, чтобы не обанкротиться. То, что вы приобрели, вполне качественное

Ви праві. Дрібних клопотів багато. Будемо працювати. Дякую

Общаться с ними вам по-любому придется, подумайте, как дистанцироваться

Да методов много, но заочно что-то советовать не рискну. Явно основная проблема — отношения в семье, отпустить их как-то, что ли

Мабудь, було б краще, якби я ті чорні колготи зняла і вже тоді одягла б джинси. Виходить, що не позбавлюсь хвороби, а лише «прикрию».

Охохо, даже не знаю, может, попробовать просто звуки леса-моря-птичек.

Біля вас щось нещире, але це збереже від більших неприємностей

Знову те саме. Він до вас спиною та «заморожений». Ви хотіли б для себе щось розморозити, але не встигнете за несподіваними та некерованими подіями

О, одужуйте, «джинси» це добре

Це якісь дрібні клопоти, якими треба займатися, щоб шкоди не було

Можливо, це ваш внутрішній цензор?

Розовое — нежность, она вас в какой-то степени защищает, но кому-то может и не понравиться

І все ж таки чорні колготи, то до хвороби. Учора відчула перші симптоми цистіту( сподіваюсь, «блакитні джинси», в цьому випадку, будуть до одужання.

А той чоловік, що був весь час поруч нагадував мені якогось наглядача. Він весь час був поруч. Нічого такого особливого не робив, але якось впливав. Ті заморочки з кавоваркою, то мабудь підказки мені, що треба […]

Скоріше за все тут про надмірну турботу.. поки за всіма догляну, то на саму себе сил вже не вистачає. А джинси то мабудь знову новий етап стосунків з чоловіком. Щось повернеться з минулого.

Я теж подумала, що це не чоловік. Отже, хтось із братів. Тобто їх дружин. Побачимо. Дякую