Батько дитини, зйомна квартира, покупка продуктів

Наснилося, наче ми з батьком дитини прийшли в якусь квартиру двокімнатну (мали там жити разом, квартиру знімати). Там вже жила знайома жінка (колись вони один одному моргали, може щось і більше-цього не знаю). Ми прийшли, вона сидить щось в телефоні, на нас наче не звертає особливо уваги, чоловік був у синій джинсовці. Ще він мені голосно і чітко сказав, що в нього вже обручки немає (не жонатий), щось інше (не пам’ятаю що) ще є, а от обручки вже немає. Я спочатку подумала, що та жінка дізнається, що ми з ним разом, але чоловіка це наче не турбувало, то думаю й нехай. Уявляла як ми будемо жити з ним в одній кімнаті, вона в іншій. Думаю може й на краще, що так- квартплату будемо ділити на всіх-дешевше вийде. Чоловік взяв мій телефон, я хотіла його забрати, щоб він чого зайвого не побачив, наче я була день вдома, щось читала, дивилася і не позакривала вкладки. Він не віддає, але у мене якось вийшло натиснути кнопку і закрити всі вкладки. На що він мені говорить-і чого ти боялась, там же щось про здоров’я було… Потім він щось балакає з тою жінкою. Я кажу-треба щось поїсти приготувати. Відкриваю холодильник, він повністю порожній і не зовсім чистий. Думаю треба буде помити. І пригадую, що я переїзджаю з іншої квартири і всі мої речі і продукти мабуть в машині ще, в багажнику. Кажу чоловікові-допоможеш принести? І починаю шукати ключ від машини. В мене цілий пенал різних ключів, риюся, шукаю. А чоловік тримає в руці ключ такий як має бути в мене від моєї машини, усміхається з підколом і каже-чи є в тебе такий же? Я довго риюся в своїх ключах і на самому дні все таки знаходжу точно такий же ключ, як і у нього. Ми з ним йдемо в магазин. Він обирає продукти. Взяв дві величезні цибулини, розміром з капустину (я чомусь знала, що в мене є зелена цибуля в машині), дві такі ж картоплини, решту менші і два червоних буряка. Продавчиня йому каже-нащо така велика цибуля? І дістає з іншого ящика звичайного розміру цибулю, а я з того ящика вибираю три найменші, кажу — і такої достатньо. Мабуть ще ковбасу брав. Чоловік оплачує все, думаю треба буде якось складатися в спільний бюджет, а то якось не зручно, що тільки він платить, а ми з тою жінкою ні. По дорозі ми сідаємо навпочіпки обоє і обіймаємося міцно. Я його за спину руками в замок, він мене, грудьми до грудей. Було відчуття тепла, затишності. Я чула стук свого серця, розмірений, спокійний, але голосний, думаю-він мабуть теж чує. Так ми просиділи хвилин 5. І пішли далі в інший магазин, він попереду, я за ним, там був вузький вхід, ми пропускали, людей, що виходили. І я проснулась. Довго не спалося. Потім мабуть задрімала і сниться, що я вирішила з купленої картоплі зварити пюре. Беру чистити ті величезні 2 картоплини, думаю їх на пюре буде достатньо, а вони вже і не великі, і з одного боку гарні гладенькі, а з іншого дуже погризені, по півкартоплини немає. Виходить, що тільки їх буде замало. Але все таки одну чищу, йду шукати кастрюлю, щоб її туди покласти і мабуть знов проснулася.