Дивний сон з батьком дитини

Сьогодні наснився дуже дивний сон.
Я з донькою знаходжуся в квартирі, було знання, що це квартира батька дитини, але також знала, що він тут на даний час не проживає. Був присутній і він і його покійна дружина. Потім виявляється, що там же знаходиться і моя покійна бабуся (мати батька мого). Наче б то її треба було звозити в Київ на якесь обстеження. Виходить, що це я маю її везти. Я в розпачі, адже як мені це зробити, в мене дитина мала, а бабуся ледь ходить, а їхати треба маршруткою, потім на метро, я фізично не зможу цього зробити. Я шукаю у себе в телефоні номер своєї покійної мами, але не можу знайти, прошу телефон в хрещеної доньки і телефоную мамі з нього. Чомусь у сні була не моя реальна мама, а якась жінка світла (мама брюнетка), причому я знала, що вона добре випиває, не доглядає своїх дітей (не путяща), але у сні це була моя мама. Я додзвонилася до неї починаю виказувати про бабусю, чому вона сама її не повезла, могла ж знайти машину, щоб звозити. Вона тільки щось винувато мені відповідає, толку ніякого. Я голосно розмовляла, недалеко був вже покійний директор підприємства, де я колись працювала, пильно на мене дивився. Я розумію, що мені прийдеться везти. Тут я вже десь на вулиці, їде камаз, я зупиняю, думаю попросити відвезти бабусю, але він в іншу сторону їде. Я вертаюсь в квартиру. Маємо їсти. Я накладаю собі на тарілку чомусь квашену капусту, тарілка падає на підлогу перевертається і на звороті брудна. Я піднімаю її, знову накладаю повну тарілку квашеної капусти, і ніяково себе почуваю, бо не почекала батька дитини, щоб їсти разом, а поперед нього це роблю, але думаю нічого, дожене. Потім сидимо за столом він і покійна дружина з одного боку, я навпроти. І з мого боку стоять 3 стільці, 2 разом скріплені, один окремо. Але всі 3 стільці старі дуже, поламані, то сідушки немає, то розхитані так, що неможна сидіти, ніжки роз’їзджаються. Мені неможливо нормально сидіти і до того ж незручно за батька дитини, що у нього в домі все поламане (наче він нездатний полагодити), я потерпіла, а потім кажу у вас є цвяхи, молоток, збиралась сама якось хоч трохи полагодити стільці. Потім покійна дружина кудись поділася, а з’явилася якась інша жінка (щоб та з якою зараз проживає, то наче не було такого відчуття, бо я знала, що він має йти в інше місце до іншої жінки, а через нашу присутність з бабусею він цього зробити не може і був ніби сумний, мовчазний і мав цієї ночі залишитись з нами). Я думаю треба зварити хоч супу, адже треба буде і повечеряти і зранку тільки бабуся поїде. Ще думала чи в нього є продукти чи самій йти скуповуватись. Я постукала в його кімнату (двері були м’які, оббиті кожзамом), стуку не вийшло, а двері привідкрилися, він сидів дивився телевізор і їв суп, в якому багато картоплі, але було видно, що той суп не свіжий. Потім я зайшла в кімнату бабусі спитати чи зможе вона сама дійти до туалету, на що вона відповіла, що є відро, від когось залишилось, то вона справиться. Тут же була та незрозуміла жінка, зайшов батько дитини, був вже в червоній піжамі з зеленуватими квітами, потупив очі, ні на кого не дивився. В руках був підодіяльник, який він акуратно складав і звертаючись до тієї жінки сказав, що отак треба складати, щоб не був м’ятий, тобто ніби повчав її. Був в піжамі, бо ніби змирився, що все ж прийдеться залишитись з нами в цій квартирі його через бабусю.
Ще дивно, що стільки покійних людей у сні. До речі бабуся ця вже наснилася 2 раз мені за останній час (до цього мабуть не снилась багато років), минулого разу вона стояла в черзі за цукерками, де я не стала чекати черги. В реальності з нею були стосунки не дуже, хоч і жила з нами і мене ростила в дитинстві, мама в 5 місяців вийшла на роботу, але через стосунки свекруха-невістка і я потерпала. Було враження, що недолюблювала мене.
Ще там же було складено багато цегли, і я її перекладала трохи, щоб раптом не обвалилася і не привалила дитину.