Гола знайома, червоний одяг, чоловік з дружиною покійною

Два дні щось не можна було зайти на сайт…
Наснилося з п’ятниці на суботу поминальну. Я в себе вдома. До мене чогось приїхала знайома (по пологовому, дітки у нас однакові, разом в реанімації лежали, живемо далеко, спілкуємось телефоном). Спочатку вона в чорному платті з бльостками. Сама без дитини і чоловіка. Потім я на хвилину кудись відійшла, а вона вже лежить на підлозі біля моєї доньки гола (тільки в трусах білих), в реальності вона дуже повна і з дуже великими грудьми, у сні така ж. Її вигляд мене приголомшив, думаю, що за неподобство, мабуть треба дати їй якусь свою футболку хоча б. Йду в спальню, з кучі одягу беру першу попавшу футболку (хотіла дати білу, а взяла квітчасту, але теж світлу, в реальності такої в мене немає, ще звернула увагу, що вона не нова-горловина обшарпана, протерта), розмір їй підходить. Доньку я взяла на руки і прчала заколисувати, вона чомусь була дуже маленька і не схожа на мою. Вдома в цей час також була покійна мама. Спочатку я бачу себе, її і якихось людей у дворі. Ніби всі збираються йти чи на похорон яуийсь чи поминки. Хтось каже, що в червоному не можна йти. А я прказую гольф червоний на собі і кажу- чому не можна-можна. В когось ще і пальто червоне було. Потім бачу себе ніби зі сторони і в мене не тільки гольф, а й пальто червоне (спочатку було чорне, червоні гольф і пальто мої реальні). Потім вже наче повернулися назад з похорону/поминок, я не ходила. Мама сидить на кухні, а я кажу, пообідаємо? Але виявляється ніхто не збирався обідати, пообідали там. Я кажу-думала поїмо, я їсти хочу, а мама роздратовано говорить, що я тільки дитиною займаюсь, а могла б і ще щось робити (готувати наприклад). На що я відповідаю, що посиділи б з дитиною, то я б і робила ще щось (слова мами зрозумілі, останнім часом дитині готую, а сама як прийдеться, немає ні апетиту, ні бажання щось готувати та їсти).

Ще бачила знову чоловіка і його покійну дружину, але не чітко. Були в якомусь приміщенні, він весь в чорному, згорблений сумний, вона теж в чомусь темному, я між ними. Всі ходили по будинку кожен сам по собі, ніби «щось шукаючи» і мовчали. Жінка знайшла чомусь свої труси, якогось оранжевуватого кольору (вицвівші-ледь видно колір). Я просто спостерігала будучи серед них, але було знову відчуття, що я перед нею маю вину і ніби побоююсь її.