Гроші, покійна мама, донька

Снилось сьогодні, але не дуже чітко пам’ятаю.
Ми з донькою йшли кудись, багатоповерхівка, піднімалися на якийсь поверх, тобто йшти вгору. Донька була боса (літо вдома бігала боса весь час і по двору, вулиці може тому так бачу, а може і ні). Зустріли знайому жінку (працювала головним бухгалтером в на сусідньому підприємстві, коли і я працювала в іншій бухгалтерії, співпрацювали). Я дістаю жменю монет білих (гривні), вибираю кілька, наче мені треба за щось заплатити. Жінка дає мені одну монету, більшу по розміру, щоб я нею заплатила і за неї і за себе. Я кажу не треба, в мене є, але вона наполягає. Я беру ту монету, дивлюсь номінал, але його немає, тільки якісь герби з обох сторін і це не схоже на гривні. Хоч жінка вже пенсійного віку, але виглядала у сні молодо, бадьоро. Ми з донькою йдемо далі. І я бачу, що в доньки на ногах якісь сірі сандалі. Не розумію, де вони взялися, думаю, мабуть та жінка взула. І ще сандалі були самі сірі і ще чи в багнюці, що їх практично не видно було на ногах, замазані. Потім ми з донькою лягаємо спати на ліжко, на ліжку поряд з нами моя сумка реальна, знаю і бачу, що в ній є велика пачка грошей, згорнутих пополам. І ще я знала, що в мене є ще одна така пачка грошей. Ми лягаємо спати, а в цей час біля нашого ліжка треться якийсь хлопець в чорному, худий, з повадками ніби гея. Робить вигляд, що відвернувся від нас і дивиться телевізор, але руку простягає до моєї сумки, щоб забрати. Я це побачила, забираю сумку і кладу собі під подушку, щоб не зміг забрати. Потім я вже ззовні будівлі, на вулиці, але з покійною мамою, вона якась в темному і згорблена, у сні я знаю, що вона хворіє. І я розумію, що залишила свою сумку в будівлі. Пробую туди потрапити через вікно, але високо, не можу перелізти. Йду стукаю у двері, одразу відкриває якась усміхнена жінка, я маю можливість зайти вільно, з середини в дверях вона залишила зв’язку ключів, якими відкривала двері. Не бачила як забирала сумку, але було відчуття, що все добре, що я нічого не втрачу. Та будівля можливо схожа була більше на якусь установу вже ніж на житловий будинок.