Лікар-гінеколог

За останні кілька днів наснилась вже вдруге лікар-гінеколог, якій я завдячую донькою.
Перший сон наснився мабуть за день до дня народження доньки (1,5 рочки): я бачу лікарку в стороні зі спини. Вона в повністю чорній кофті в’язаній, фігура гарна, і брюках в клітинку в коричневих тонах. Потім вона заходить до мене чи в кімнату, чи кабінет, знову не дивлячись на мене, бере в мене газетний аркуш з календарем і починає відмічати на ньому якісь дати яскравим жовтим чи салатовим маркером. Я щось спробувала їй сказати, але вона дивиться в сторону, ніби задумливо, щось згадує, на мене не звертає увагу. Я звернула увагу, що відмічені дати були на початку травня, в районі 6 числа. Я так зрозуміла, що в ці дні чи то вона працює, чи можна до неї звернутися.
Другий сон наснився сьогодні, тобто 6 травня. Вона викладач, я студент чи учень, є ще і інші. Я сиджу за першою партою, навпроти викладача, впритул до стола. Біля мене якась дівчина. Лікар-викладач зачитує уривки якогось твору (перед нею величезна товста книга, урок чи то мови, чи літератури, лікарка в звичайному одязі, теж, здається, темному). Вона читає, а ми наче повинні записувати, але в мене на парті нічого немає і я не пишу, просто слухаю. Сусідка пише на листочку. Привернула увагу зачіска викладача-волосся чорне як і в реальності, але як не доглянуте корні добряче відросли, довге, не дуже розчесане і чисте. Я ще подумала-в неї такий чоловік, а вона щось не дуже слідкує за собою (чоловік теж гінеколог оперуючий і батько в нього теж, у нас вони вважаються найкращими) Потім викладач викликає мене до дошки, назвавши по імені і по батькові. Я йду, взявши листочок у сусідки, щоб переписати речення, але чи то почерк такий, чи вона так написала незрозуміло-я нічого не розібрала і не змогла написати. Розумію, що мені 2, мені незручно. Сідаю на місце викладач питає в мене чи зможу я розібрати речення-я не впевнена. І тут вона питає в мене чи добре поставили мені пам’ятник. Я розумію, що мова про пам’ятник моїй мамі. Кажу, що так. А вона починає розповідати, що замовила своїй мамі пам’ятник, а його поставили не якісно. Я наче знаю, що мама в неї померла пару днів тому, думаю, який пам’ятник (начебто пам’ятник ставлять тільки після року). Потім ніби всі лягають спати тут же, замість парт вже ліжка, ніби це вже гуртожиток Я з донькою на ліжку, постільна білизна моя реальна, що ми зараз на ній спим, я ще збираю з підлоги іграшки дитячі, серед них багато повітряних кульок, в тому числі і не надутих, вони чи то мокрі. Лягаємо спати. А викладач- лікар в іншій кімнаті типу підсобки приймає якихось чоловіків (чи то водії, чи вантажники, щось привезли і вона їх пригощає). Метушиться, накриває на стіл, в руках ніж, сама в лікарняному халаті і знову привернула увагу зачіска, те ж саме чорне волосся, але підстрижене коротше і якось не рівно, грубо. Я бачу, що вони випивають і лікар з ними теж-в руках чарка з горілкою, хоч і тільки на дні. І поводила вона себе якось бідово, не природньо, я ще подумала-мабуть зі студентських років це залишилось. Потім наче всі лягли спати і вона теж, а я намагаюсь, щось дивитися на планшеті, але світло від екрану заважає іншим, я його повертаю так, щоб якомога менше заважало. Потім вже ранок, всі збираються на заняття. Мені треба вмитися і почистити зуби. Я йду в одне місце, там черга і це чомусь поїзд (паровоз), я туди не потрапляю і поїзд їде задом кудись. Я йду назад в кімнату, там виявляється є умивальник, я вмиваюся, хочу почистити зуби, в мене паста і замість щітки щось по формі схоже на сухий дезодорант. Я думаю-як їм чистити зуби, кутніх не дістати і не зручно, але виходу немає, чищу. Спльовуючи помічаю, що щось з рота випало, не зразу зрозуміла, потім думаю-зуб, він кудись закотився, я перевіряю язиком зуби в роті і дійсно відсутній один зуб внизу зліва (не різець, а якби наступний за ним). Крові наче не було. Було знання, що навчаюся в конкретному вузі (де в реалі отримувала другу освіту) і що студенти, це не діти після школи, а вже дорослі люди. І ніби лікар-гінеколог мій працює там викладачем і потім ще чергує в гуртожитку (хоча в реальності це не можливо-вуз технічний). І поки чистила зуби розуміла, що вже запізнююсь на першу пару.
Я після першого сну думала написати лікарю, але не наважилась, подумала-може вона мене вже і не пам’ятає, стільки часу пройшло… І тут знову сон. До того ж якийсь дуже дивний.