Перший раз в садок

Вчора була на перших батьківських зборах в садочку, а сьогодні наснився сон.
Я привела доньку вперше в садок (на годину чи півтори), у сні виглядав не як садок, як подвір’я моєї сестри, але були вихователі.Залишаю дитину, виходжу з двора, збираюсь піти по своїх справах, але зось затрималась, чи дзвонила комусь не знаю. Дивлюсь, а в дворі старший хлопчик розпалює якісь дрова, розумію, що буде пожежа, кличу вихователів, вони приходять, але спркійні, не реагують на ситуацію, кажу тут же все згорить, вони начебто думають, що ні. Потім бачу свою доньку, яка спочатку гралась з дітками, а потім сама ходить по двору і чомусь боса повністю. У дворі багнюка, погода як осіння і донька боса. Думаю їй же холодно і мокро. У мене в кишені її носочки, але треба взуття ж. Я вертаюся в садочок-будинок, шукаю взуття. Є якесь чуже в коробках, але то замале, то взагалі доросле, нічого не знайшла. Збираюсь поїхати додому взяти наше, питаю, коли я маю забрати дитину, а мені кажуть о 4 годині, тобто майже повний день виходить. І мабуть проснулася. Було враження, що на дитину не звертали зовсім увагу. І було враження, що доньці там не дуже добре.Чи це просто мої переживання, чи відчуття від спілкування з вихователями в садку, не знаю…