Покійна мама, батько дитини

Сьогодні наснився сон, ніби я йду в приміщенні по східцях вгору (були ще люди), заходимо в зал (як актовий зал-були сидіння), але чомусь розуміння ніби в церкву -я тричі перехрестилася при вході. Зайшла, побачила тітку (мамину сестру), сіла за нею, про щось перемовилися. Потім я опинилася на іншому місці і поряд зі мною покійна мама вже сиділа. До нас підійшла собака невеличка, рижа і так заглядала в очі… Я говорю мамі, що треба її забрати з собою. Потім ми виходимо і йдемо вниз (на перший поверх), але тепер треба подолати більше. Спочатку це східці білого кольору, але дуже круті, та вузькі. В мене на руках донька, я дуже обережно починаю спускатися, мама йде позаду, але після кожного мого кроку зробленого вона теж зробивши крок штовхає мене в спину (бо йде дуже близько і так виходить), я тримаю рівновагу, але мені дуже складно і страшно, що можу від поштовху впасти. Спочатку говорю мамі, щоб не штовхалася, але вона продовжує, і я починаю вже зі злістю про це говорити. Але по цих східцях зійшли благополучно. По переду ще одні, але у вигляді вже металевої білої драбини і ще крутішої. Я розумію, що сама з дитиною на руках не зможу спуститися. Віддаю доньку мамі, щоб потримала, поки я спущусь на кілька перекладин і потім зможу притримуватись хоча б рукою. Так і робимо-знову спустилися благополучно. Але було відчуття напруги чи навіть страху весь час.
Інший епізод про батька дитини-ніби я хочу з ним десь зустрітися, Говорю йому про це. Він погоджується. Це виявляється той будинок, де ми колись зустрічалися, але тоді дім був куплений на двох із братом, пізніше я дізналася, що брат сплатив його частину і дім вже його. У сні було відчуття, що брат десь поряд чи може будь якого моменту зайти. Між нами у сні не було нічого просто присутність і я відчувала теплу обстановку між нами.