Покійні батьки

Сьогодні наснилось наче треба садити город, я ходжу і шукаю людину, яка б виорала мені город, але нікого не можу знайти, бо чи вже всі посадили і більше не орють, чи щось таке (типу я запізнилась). Потім я вдома, там покійні мама і батько, обоє в темному. Мама керує, перша йде в сторону городу, батько за нею, заклопотана мама чи навіть трохи зла. Говорить, що треба на початку городу копати яму для водонасосної станції (в реаді в нас є, трохи проблеми почали виникати в роботі). Я уявляю, що це буде великий котлован, купа землі, загорлдить заїзд на город. Кажу мамі, що треба ж город посадити, мама від мене відмахнулась, типу не до мене зараз їм. Починають дивитись місце для ями. Над ним напівсуха яблуня (є така в реалі, вже стара, треба спиляти), я щоб допомогти їм відхиляю суху гілку, яка нависає вниз, думаю може відламаю, щоб не заважала, але не виходить, я її відхиляю і бачу, що на ній висить дохла чорна ворона вниз головою. Думаю звідки вона тут. Батьки ще щось розмовляли між собою, я тільки зрозуміла, що батько сказав «треба йому машину…», чомусь я подумала, що він мав на увазі брата. В мене перед очима було немовля, ніби це мій брат. Чомусь сьогодні якось тяжко на душі, і таке відчуття вже десь з тиждень.