Поминки, саджанець сливи

Уже майже вчора снився сон, але спочатку здалось щось незв’язне, аале не виходить з голови.
Я бачу якесь застілля, багато людей, є й знайомі і колеги, у сні знаю, що поминають когось (якогось чоловіка мабуть), причому поминають уже третій день підряд. Мене до столу не запрошують, я походила, подивилася. А я шукаю наче б то свого колегу, наче ми з ним домовились, що посадисо спочатку один саджанець (наче з’явилась якась вільна земля) і якщо він прийметься, то потім посадимо цілий сад на тій землі. І наче я привезла той перший саджанець, сливу, щоб посадити і шукаю того колегу-чоловіка і ніяк не знайду. Шукаю далі, опиняюся біля будинків своїх тіток (2 мамині сестри живуть в селі поруч у будинках, колись старша побудувалась поряд з батьківським домом).Бачу їх город, думаю може тут посадити ту сливу? Город більше виглядає як луг, висока трава по пряс, аж хвиля йде, між нею клаптик посадженої полуниці, але це тільки перший листочок з землі ще виліз, ні квітів, ні тим більше ягід немає і ще довго чекати, ще й трава між полуницею. Думаю, ні не буду тут саджати, бо в тій траві саджанець і загубиться.Думаю, краще вдома посаджу. Тримаю саджанця в руках і він мені здається не живим, гілочки виглядають схожими на сухі і кореня практично немає, тільки пеньок від нього невеличкий. Думаю-марна справа мабуть садити це дерево, все одно не приживеться, бо ні кореня тай гілки сухі. Але в одному місці на гілочці як зідралась брунька і трохи кори, а під нею дивлюсь-зелене, тобто живе. Думаю треба все таки спробувати, може і прийметьс, але плануваля це зробити в себе вдома. Ще тут побачила свою двоюрідну сестру (доньку вже третьої маминої сестри)і чомусь в неї питаю чи не знає вона де її батько, бо я його шукаю (її батько давно помер, але у сні я мала на увазі того свого колегу, а питала про нього в неї як про її батька) Вона сказала, що він десь напився тай спить. Я зрозуміла, що діяти прийдесться самій (саджати дерево).