Потерті штани

Сниоося, що я в місті, мабуть з дитиною (не бачила, але знала, що приїздили, мабут,ь в поліклініку). Ходжу шукаю свій автомобіль. Спочатку думала, що ми приїхали сусідовою машиною чомусь. Знайшла, протираю скло, що запотіло, але потім роздивилась, що то не його машина, шукаю далі, все не те. Потім згадую, що приїхали своєю. Шукаю. Не пам’ятаю де поставила. Думаю подзвонити батьку дитини, щоб допоміг. Беру телефон, бачу, що дуже рано (7 годин ранку було). Думаю, він мабуть спить і не сам, не зручно дзвонити. Я мабуть подзвонила (не бачила), батько дитини біля мене йде. Виявляється моє авто стоїть десь в закритому боксі (було на ремонті мабуть). Ми йдемо туди. Але мене дуже здивував його зовнішній вигляд. Наче вже не зима, снігу немає і не холодно, а він вдягнений в товстезний пуховик, не білого, а якогось сіруватого кольору, довгуватий, що наполовину майже закриває штани. А вони в нього бордового кольору, якісь старомодні, ще й м’яті. Я трошки відстала на крок і бачу позаду на штанях як якась велика пляма майже біла. Кажу, а що це в тебе таке, щупаю, а то не пляма, а як протерлося, до основних ниток, тобто верх бордовий, а основа майже білі нитки, але там вже майже дірка. Тобто штани ще й старі протерті.Він нічого не відповів, Але вигляд був дивний.