Стихія дівчинка

Sola, знову приснилось, що якась стихія, ми їдемо машиною до батьків і далі там де був асфальт, все переорано і люди тримають городи. Проїхати можна польовою трохи кривою дорогою, але набагато коротшою. Всі говорять, що хвилі моря піднімуться вище гір і вода покриває і забере гори. І я стаю свідком цього, вода забирала все на своєму шляху, так рівненько все зносила і забрала гори. Ми сім’єю якимось чудом вижили, але всі сусідні будинки все змило. Ми спочатку думали бути в одному місці, але опинились в іншому. І там де думали бути спочатку, вода все змила. Змила вода також будинок свекрухи. Почали говорити, що однокласниця пропала моя. Далі я в батьків і хочу зробити порядок, стіраю, складаю все, робити дуже багато, але я знаю що крім мене ніхто не зробить. Тісто на пироги стоїть вже другий день, і я не хочу їх робити і пекти, але розумію, що прийдеться. Всі говорять, що невістка покинула дім. В дома у нас якась маленька дівчинка років три, не розумію до кінця чия вона, але в нас її хотіли забрати та я її відстояла і не відала. Потім вона опісялась і трошки мені на ногу. Я знайшла її одяг, забираю додому. І ніби та дівчинка подорослішала і дивлюся, що це собака, але цей момент так смутно пам’ятаю, чи це лише привиділося, дякую!