Туалет посеред вулиці

Сон про роботу наче поки не справдився, наче і чекають і навіть з садочком пропонують допомогти якщо що, але то таке…
Сьогодні наснився ще дивніший сон. Я сиджу на відрі з голою попою (хочу сходити туди і по малому і по великому, не дуже спочатку виходить, сиджу тривалий час, але все це відбувається на центральній вулиці, навпроти вулиці, де живе моя сестра, типу перехрестя, я сиджу трохи біля обочини.Мимо пробігають діти-хлопчаки, здивовано на мене дивляться, мені ніяково, але сиджу далі. Була в своїй білій жилетці і якесь пальто було сіре накинуте на плечі (не моє, наче чи сестра дала своє), воно трохи сповзло з плечей мені за спину. Сиджу. Вулицею йде викладач (колись вчилась у нього в університеті, зараз він там деканом, я підписана на його сторінку), глянув на мене і пішов далі на вулицю сестри, наче хнаю, що він десь там живе. Був в костюмі, при краватці, зверху чорний шкіряний плащ, гарно підстрижений. Відмітила, що виглядає просто ідевльно. Пішов мовчки. Я сиджу далі. І тут він через хвилину повертається з жіночим пальто в руках якогось пурпурового чи фіолетового кольору і простягає мені. Я кажу, що в мене вже таке пальто є, показую, він посміхається, і я називаю його на ім’я по-батькові, і він ніби здригається від цього, ніби не очікував. Але нічого не каже. Я нарешті зробила свої справи і йду до сестри додому, щоб все це з відра викинути вилити їй на гній. Розказую про
випадок з викладачем, мені смішно з цього випадку. В сестри була моя донька, але вже більша за віком, може років 4-5, вдягнена в гарні блакитні джинси, ще якісь діти.