Зійти з донькою високо вгору

Доброго ранку, зі святом усіх)
Наснилося сьогодні, що ми з донькою сидимо на лавочці в спортзалі. Якась жінка-педагог намагається організувати для діток змагання (дітки чи дошкільнята чи молодшого шкільного віку-не величчкі), але в неї не зовсім виходить. Ми з донькою глядачі, вона сидить від мене за пару метрів. Дивлюсь, моїй дитині чи то сумно, чи нудно. І тут стіна у нас за спиною зникає, за нею лежить сніг, сантиметрів 20 глибиною, а між снігом щось на зразок струмка мабуть, сантиметнів 20 шириною вода, спокійна, чиста, прозора. Моя дитина йде до води. Я схопилася, думаю зараз намочиться, вода ж холодна. Але донька якось переходить через сніг і струмок не замочившись, я за нею (не відчувала ні холоду, нічого).А далі начебто як високий крутий обрив (метрів 5 висотою, майже вертикальний, але вкритий зеленою травою) і донька спокійно йде вгору сама (не повзе, а йде, була у взутті легкому чи то сандалі, чи капці). Я ще дивувалася як дитина, яка нещодавно тільки навчилася ходити може йти по такому крутому схилу. Йду за нею близько. Ми забираємося на симий верх, далі рівна поверхня теж трав’яниста (я бачила тільки десь метр від обриву, що далі не видно, не було акценту). Внизу ще була донька моєї племінниці якій 5,5 років, хотіла до нас, але я сказала, не треба, що я звами двома буду тут робити (мала на увазі, що треба буде спускатися з ними вниз). Я весь час думала як я буду спускатися з донькою назад, мабуть на руках, але ж дуже високо і круто, як би не зірватися, не впасти. У сні ми нікуди поки не спускалися, але я весь час в голові прокручувала цей процес.