Знайомство з приємним чоловіком

Сьогодні наснився дуже дивний сон. Наче я живу десь на квартирі (була не та, де ми зараз), бачила колишню хазяйку (вже покійну давно), в якої колись жила. Наче я збираюсь кудись поїхати і треба перекрити в квартирі воду, Я відкриваю люк в підлозі типу погріба (все таки це приватний будинок, де я тоді жила, ще й бачила сусідній будинок, колись там жила неблагополучна сім’я, думаю чи є там хто зараз, заглядаю у вікно, стоять ліжка серед кімнати, на них лежать люди, типу лежачі, я аж злякалась, відпрянула від вікна). Так от я відкрила люк в підлозі, щоб перекрити воду, дивлюсь, а там мокро, типу звідкись крапає чи тече вода. Піднімаю голову, а це з-під потолка, там теж якась труба. Якось поряд зі мною опиняється батько дитини і каже, що треба щось там замінити. Мабуть він телефонує комусь стосовно деталі. Потім чи то я йду за нею чи вже забрала, але опиняюся на вулиці, це наше місто,біля центральної площі, зустрічаю там якогось чоловіка (наче б то це в нього ми брали ту деталь (продавець)). Він старший, кучерявий з бородою, трохи сивуватий, одягнений в чорне, витирає руки якоюсь ганчіркою (типу щось робив, ремонтував і забруднився). Він питає чи вийшло у нас поремонтувати проблему, кажу так. А він простягає мені руку для потискання і каже, що його звуть Женя і він не жонатий і що він хотів би, щоб ми з донькою (я там була з нею) зайшли в гості, побули в нього вдома, типу нам десь треба пепечекати час поки їхать. Я обережно легенько тисну йому руку у відповідь, але в мене рука холодна, мені не зручно, кажу щось я замерзла, хоч наче й не замерзла. Чоловік був дуже приємний, вічливий. Він дає мені ключі від свого дому. Ми з донькою йдемо туди. Це кімната у гуртожитку. На вигляд холостяцьке житло, бо на підлозі повно піску типу змімав взуття і натрусилося, в кутку велика площа заслана газетами, на них якісь мисочки брудні, типу там є кіт чи коти, хоча я їх не бачила. Думаю треба хоч пісок підмести. Знаходжу віник і совок, замітаю, вже майже закінчила, заходить в кімнату якийсь чоловік, сам собі посміхається, стосовно того, що тут якась жінка порається. Поки ми з ним щось розмовляли, в кімнату заходить дівчинка років 6 зі шваброю і ганчіркою, починає мовчки мити підлогу, за нею заходить жінка, мабуть її мама, потім ще одна жінка. На мене не звертають уваги, є я тай є, наче так і треба. А я шоці, думаю казав, що не жонатий, а тут таке. Кажу він водить сюди жінок табунами чи вони самі за ним бігають? Питаю в жінок про нього, вони наче б то по сусідськи просто йому допомагають. На мене ніяк не реагували. Потім я ніби міряла собі температуру і йду до шафи, щоб покласти туди термометр. Присутній чоловік перелякався (наче то я хочу щось вкрасти з шафи, яке я маю право). Але я показую йому, що я роблю і він заспокоюється.
Потім ми з донькою їдемо автобусом в село додому, за кермом батько дитини, але наче б то мав бути не він, а той чоловік Женя, з яким я познайомилась, але чомусь він не зміг і тому везе нас батько дитини. Автобус зупиняється в центрі, ми з донькою виходимо, думаю можна ж було вийти далі, на наступній зупинці, ближче до дому, але раз вже вийшли, то нехай, дійдемо…